Календарно-тематичне планування
2 клас
за оновленою програмою (2016 р)
119 годин
(3,5 год на тиждень – 3 год літературного читання щотижня та 1 год літературного читання (позакласне читання) кожний другий навчальний тиждень (через тиждень), або
І семестр – 55 години (3 години на тиждень)
ІІ семестр – 64 години (4 години на тиждень)
(за підручником: Савченко О. Я. Літературне читання. Підруч. для 2 кл. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013)
№
|
Дата за планом
|
Скориг. дата
|
Зміст уроку
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки
учнів
|
Примітки
|
Розділ «В рідній школі – рідне слово»
Тема. Наче вулик наша школа
|
|||||
1
|
Дзвоник
кличе нас до школи. (Д. Павличко
«Школа»; Л. Глібов «Бачити – не бачить…») |
Коло читання
Учень/учениця:
має уявлення про те, які твори за жанровим, тематичним
спрямуванням опрацьовувалися на уроках літературного читання;
правильно називає кілька українських народних казок,
прізвища українських письменників та їхні твори, з якими неодноразово зустрічалися
під час навчання
|
|||
2
|
Які
бувають школи? (В. Фетисов «Хто чого
вчиться»; С. Жупанин «У Лісовій музичній школі») |
||||
3
|
Чи вмієте
ви дружити? (М.Чумарна «Хто сьогодні зірка в класі?»; Л. Вахніна
«Кордон»)
|
||||
4
|
Хитрощі
не люблять совісті(В.
Сухомлинський «Як Наталя у Лисиці хитринку купила», Г. Бойко «Ділові
розмови»)
|
||||
5
|
|||||
6
|
Урок позакласного читання. Шкільними стежинами
|
||||
Тема. Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово…
|
|||||
7
|
Літературознавча пропедевтика
Учень/учениця:
висловлюється щодо теми твору — що в ньому зображено,
про що він написаний;
відповідає на запитання про кого, про що йдеться у
творі? Що основне хотів сказати письменник? (з допомогою вчителя);
визначає в епічному творі складники сюжету: початок,
основну частину, кінцівку, виділяє в тексті подію, випадок, епізод;
відтворює послідовність подій у творі;
усвідомлює наявність персонажа (низки персонажів) як
дійової особи (дійових осіб) у
будь-якому епічному творі; розрізняє їх за
характером поведінки, вчинків (позитивні,
негативні та ін.);
має уявлення про
один зі способів зображення персонажів — опис його зовнішності;
має початкове уявлення про автора як творця; правильно
називає твір (прізвище письменника, заголовок); виявляє розуміння того, що
кожний авторський твір написаний на ту чи іншу тему;
пояснює зображувальні можливості художнього слова як
засобу створення художнього образу: людини, природи, тварини; що за допомогою
слів можна уявити те, про що мовилося у творі;
розрізняє найпростіші жанрові особливості
малих фольклорних форм (дитячі народні
ігри, лічилки, мирилки, співаночки, скоромовки,
загадки), а також літературних форм
(казки, оповідання, вірші)
|
||||
8
|
Пісні та ігри, рідні з
дитинства (українські народні дитячі пісеньки «Кукуріку, півнику», «Добрий
вечір, зайчику»,
дитячі заклички)
|
||||
9
|
Осінь –
золотокоса красуня. (В.Скуратівський «Прощальний листопад»,
В.Скомаровський «Лісова колиска», Д.Павличко «Небеса прозорі…», картина
О.Шовкуненка «Осінь»
|
||||
10
|
Дивись
так, щоб побачити, слухай так, щоб почути.
(В.Сухомлинський «Я хочу сказати своє слово»
|
||||
11
|
|||||
12
|
Урок позакласного читання. Осінь щедра, осінь золотава.
|
||||
13
|
Скільки є
в нас, любі друзі, для звертання
ніжних слів. (А. М'ястківський «Неня») |
||||
14
|
|||||
15
|
Народ скаже – як зав’яже («В’язка народних прислів’їв», скоромовки, лічилки, «Жменька загадок з
твого класу»)Підсумок за темою. Перевірна робота №1: Аудіовання
|
||||
Розділ Казка вчить, як на світі жить
Тема. Українські народні казки
|
|||||
16
|
У світі
казки чарівної (українська народна казка «Рукавичка»)
|
Розвиток творчої діяльності на основі прочитаного:
уміє придумувати словесні картини до епізодів; розповіді
за малюнками;бере участь у групових і колективних інсценізаціях прочитаного
(читання за ролями, передача голосом, жестами, мімікою характеру персонажів);
бере участь в обговоренні творчих робіт однокласників;
висловлює оцінні судження;
уміє розповісти твір від імені дійової особи; зі зміною
часу подій; уміє заповнювати пропущені рими шляхом добору слів, поданих для
римування (індивідуально або у процесі групової чи парної роботи; з допомогою
вчителя)
|
|||
17
|
|||||
18
|
Урок позакласного читання. Українські народні казки про тварин.
|
||||
19
|
Казка –
вигадка, та в ній, щось повчальне зрозумій
(українська народна казка «Цап та баран»)
|
||||
20
|
По роботі
й нагорода (українська народна казка «Півник і двоє мишенят)
Підсумок за темою
|
||||
Тема. Казки народів Європи
|
|||||
21
|
Хитра
Лисичка – герой багатьох казок. (Вступ до розділу.
Російська народна казка «Лисичка»)
|
Формування і розвиток навички читання:
читає наприкінці навчального року вголос правильно,
свідомо, плавно цілими словами (допускається поскладове читання важких
слів);набуває початкових умінь читати мовчки;користується прийомами розвитку
темпу читання вголос (за завданням учителя виконує вправи з розвитку
оперативного поля читання, зорового і смислового сприймання слів, вправляння
читання у різному темпі тощо);
читає вголос у темпі наприкінці I
семестру
35–45 слів за хвилину; наприкінці II
семе-
стру — 50–60 слів за хвилину;
|
|||
22
|
Легкого
хліба не буває. (Білоруська народна казка «Легкий хліб»)
|
||||
23
|
Коли щось
робиш, думай про наслідки (Болгарська народна казка «Виноградар і змія»)
|
||||
24
|
Урок позакласного читання. Казка мовить просто, а розуму у ній багато.
|
||||
25
|
Чому
виникла війна між тваринами?(Чеська народна казка «Собаки,
коти та миші»)
|
||||
26
|
Не кажи,
що знаєш, а покажи, як умієш (Англійська народна казка «Сорочаче гніздо») Підсумок
за темою. Перевірна
робота №2: Аудіовання
|
||||
Розділ. Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини…
Тема. Рідна домівка, рідна сім’я – тут виростає доля моя
|
|||||
27
|
виконує за завданням вчителя спеціальні вправи, метою
яких є тренування мовленнєвого апарату, відпрацювання правильної артикуляції
звуків рідної мови (чітке вимовляння скоромовок, чистомовок; поєднання голосних
та приголосних звуків, закінчення слів, багатоскладових слів та ін.);
вимовляє у процесі читання слова з дотриманням норм
орфоепії та правильно їх наголошує (за винятком важких для цієї вікової групи
слів).
розуміє, може пояснити значення слів, ужитих у тексті у
прямому та переносному значеннях (за винятком незнайомих, незрозумілих слів,
а також слів з високим ступенем образності);
виявляє в тексті незрозумілі слова і вирази, користується
виносками;
розуміє, що слова в реченні, речення і частини тексту
пов’язані між собою за змістом;
виявляє уміння смислової здогадки під час виконання
спеціальних вправ, прогнозує орієнтовний зміст тексту, окремих його частин за
заголовком, ілюстраціями та ін.;
виявляє розуміння цілісного змісту твору, пояснює
зв’язки між фактами, подіями.
користується найпростішими інтонаційними засобами
виразності: дотримується пауз, обумовлених розділовими знаками у тексті, ритмікою
тексту; правильно інтонує кінець речення; регулює темп читання, силу голосу
(за завданням та з допомогою учителя)
|
||||
28
|
Я і моя
родина. (В. Гринько «Сім», В.Сухомлинський «Тетянка
усміхається!»)
|
||||
29
|
На сонці
тепло, а біля матері добре (В.Лучук «Тільки мама», прислів’я. Г.Могильницька
«Бабусина радість», «Приховала» (з народного))
|
||||
30
|
Урок позакласного читання. У колі рідної сім’ї
|
||||
31
|
Весняні
дива. (В.Чухліб «Повінь»)
|
||||
32
|
Молодець
проти овець. (А.Григорук «Молодець проти овець»)
|
||||
33
|
Незвичайна
яблуня (А.М’ястківський «Казка про яблуню»)
|
||||
34
|
Чи легко
приносити радість іншим? (В.Сухомлинський «Покинуте кошеня», А.Костецький
«Хвостата мова»)
|
||||
35
|
Ми в цьому
світі не самі. (Н.Кир’ян «Ми в цьому світі не самі») Підсумок за
темою
Перевірна робота№3: Усний переказ твору
|
||||
36
|
Урок позакласного читання. Твій друг – книга (бібліотечний урок)
|
||||
Тема. Добридень тобі, Україно моя!
|
|||||
37
|
Нема без
кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини… (А.Костецький
«Батьківщина», М.Чернявський «Рідний край»)
|
Досвід читацької діяльності:
пояснює (на елементарному рівні) функції (призначення)
жанрів дитячого ігрового фольклору, їх ритмічну будову, способи виконання;
правильно їх називає;
бере участь у колективному розучуванні зразків дитячого
ігрового фольклору і відтворенні їх в ігровій формі;
пояснює призначення загадок, образний, асоціативний
характер опису предмета, який слід відгадати;
знає напам’ять кілька загадок, уміє загадувати їх
одноліткам;
усвідомлює елементарні жанрові особливості народної
казки: наявність у змісті вигадки, фантазії; розповідає про особливості побудови:
традиційний зачин, кінцівка, повтори;
визначає, правильно називає героїв казок про тварин; на
основі спостережень за поведінкою вчинками, персонажів у казках, розповідає про
домінуючі риси їхніх характерів, передає це голосом під час читання, інсценування;
висловлює елементарні узагальнені оцінні судження; пояснює, що літературна
казка — це авторський твір;
|
|||
38
|
Над самим
Дніпром, на горах, Київ виріс і розцвів (Н. Забіла «Древній Київ»)
|
||||
39
|
Калина –
символ рідної землі (В.Скуратівський «Калина», С.Жупанин «Буду я природі
другом»)
|
||||
40
|
Людина
починається з добра(Г. Демченко «Калинка»)
|
||||
41
|
|||||
42
|
Урок позакласного читання. Без верби і калини нема України
|
||||
43
|
Де найкраще
місце на землі? (Д. Павличко «Де найкраще місце на землі?»)Підсумок за
темою. Перевірна
робота №4: Навичка читання вголос
|
||||
Розділ. Зимонько-снігуронько, наша білогрудонько…
|
|||||
44
|
Білі шати
зими (Вступ до розділу. О.Копиленко «Зима йде»,
В.Скомаровський «Казкові шати», народні порівняння)
|
виявляє практично ознаки віршованого тексту: графічну
форму, наявність рими, ритму;
на елементарному
рівні розрізняє вірші за емоційним забарвленням (веселі, сумні);
виділяє в тексті слова, словосполучення, розділові знаки,
що вказують на відповідні темп, силу голосу, тон звучання (з допомогою вчителя).
Після
попередньої підготовки читає виразно вірш; користується найпростішими
прийомами заучування віршів напам’ять (за опорними словами, опорними малюнками,
строфами);
на кінець навчального року знає напам’ять 6–7 віршів;
розрізняє оповідання за найпростішими жанровими
ознаками; виділяє, правильно називає персонажів оповідання;
висловлює свою думку щодо поведінки героїв, виявляє розуміння
авторського ставлення до персонажів, їхніх вчинків
|
|||
45
|
Мов
метелики сріблисті, сніжинки біленькі, чисті
(О.Сенатович «Веселий сніг», Л.Костенко «Синички на снігу», Н.Кир’ян «Зимові
слова», А.Качан «Крихта хліба»)
|
||||
46
|
|||||
47
|
Вже Різдво
прийшло до хати, всім пора колядувати!
(О.Воропай «Коляда», А.М’ястківський «На щастя, на здоров’я. на Новий
рік!»,колядки, В.Малишко «Веселий Новий рік». Підсумок за темою
|
||||
48
|
Урок позакласного читання. Кришталева зимонька в срібнім кожушку!
|
||||
Розділ. Тарас Григорович Шевченко — великий народний поет і художник
|
|||||
49
|
Вступ до теми. Дитячі роки великого Кобзаря
|
Коло читання
Учень/учениця:
має уявлення про те, які твори за жанровим, тематичним
спрямуванням опрацьовувалися на уроках літературного читання;
правильно називає кілька українських народних казок,
прізвища українських письменників та їхні твори, з якими неодноразово зустрічалися
під час навчання
|
|||
50
|
Образи української природи в поезії Тараса Шевченка. Тарас Шевченко «Світає...», «Зоре моя вечірняя...»
|
||||
51
|
Поетичні перлини. Тарас Шевченко «Встала й весна...», «Вранці»
|
||||
52
|
Підсумковий урок за творчістю Т. Г.
Шевченка
Перевірна робота №5:
Аудіювання
|
||||
Розділ. Твори
українських письменників. Тема. Вірші
цікаві і різні.
|
|||||
53
|
Вступ до теми. Поетичні картини зими. Максим Рильський «Зима»
|
Літературознавча пропедевтика
Учень/учениця:
висловлюється щодо теми твору — що в ньому зображено,
про що він написаний;
відповідає на запитання про кого, про що йдеться у
творі? Що основне хотів сказати письменник? (з допомогою вчителя);
визначає в епічному творі складники сюжету: початок,
основну частину, кінцівку, виділяє в тексті подію, випадок, епізод;
відтворює послідовність подій у творі;
усвідомлює наявність персонажа (низки персонажів) як
дійової особи (дійових осіб) у
будь-якому епічному творі; розрізняє їх за
характером поведінки, вчинків (позитивні,
негативні та ін.);
має уявлення про
один зі способів зображення персонажів — опис його зовнішності;
|
|||
54
|
Чари природи. Леся Українка «Краса України, Подолля!»
|
||||
55
|
І знов засипле все зима. Ліна Костенко «Пряля»
|
||||
56
|
Урок позакласного читання. Т.Г. Шевченко для дітей
|
||||
57
|
Вірші-діалоги. Марійка Підгірянка «Розмова про сонце»
|
||||
58
|
Вірші-діалоги. Василь Марсюк «Рідна гора»
|
||||
59
|
Небилиці-небувалиці. Платон
Воронько
«Картина»
|
||||
60
|
І почнеться все спочатку, все спочатку по порядку. Іван Світличний «Безконечник»
|
||||
61
|
Вірші-загадки. Леонід Глібов «Котилася тарілочка»
|
||||
62
|
Маленькі чомучки. Анатолій
Костецький «Чому?»
|
||||
63
|
Ми всі із вами диваки. Тамара
Коломієць «Диваки»
|
||||
64
|
Урок позакласного читання. Читаємо вірші
|
||||
65
|
Підсумок за
розділом «Вірші цікаві і різні»
|
||||
Розділ. Твори
українських письменників. Тема. Казковий дивосвіт
|
|||||
66
|
Вступ до теми. Як
посолиш, так і їстимеш. Іван Франко
«Лисичка і
Журавель»
|
має початкове уявлення про автора як творця; правильно
називає твір (прізвище письменника, заголовок); виявляє розуміння того, що
кожний авторський твір написаний на ту чи іншу тему;
пояснює зображувальні можливості художнього слова як
засобу створення художнього образу: людини, природи, тварини; що за допомогою
слів можна уявити те, про що мовилося у творі;
розрізняє найпростіші жанрові особливості
малих фольклорних форм (дитячі народні
ігри, лічилки, мирилки, співаночки, скоромовки,
загадки), а також літературних форм
(казки, оповідання, вірші)
|
|||
67
|
Розкажу,
вам, діти казку… Марійка Підгірянка «Безконечні казочки»
|
||||
68
|
Дива в садочку-зеленочку. Ліна Костенко «Бузиновий цар»
|
||||
69
|
Потрібно вчиться — завжди пригодиться. Юрій Ярмиш «Зайчаткова казочка»
|
||||
70
|
Бути на своєму місці. Наталя Забіла «Пригода
з автобусом»
|
||||
71
|
Сила добрих вчинків. Микола Трублаїні «Про
дівчинку Наталочку і сріблясту рибку»
|
||||
72
|
Урок позакласного читання. Казки українських письменників
|
||||
73
|
Разом з друзями. Юрій Ярмиш «Трамвай і
щиглик»
|
||||
74
|
Кожен має свою мову. Валентина Каменчук. «Як
Лиска голосок собі кувала»
|
||||
75
|
Чемність і нахабність. Галина Малик «Чому
Равлик ховається»
|
||||
76
|
Підсумок за розділом
«Казковий дивосвіт»
Перевірна робота №6:
Аудіювання
|
||||
Розділ. Твори
українських письменників. Тема. Оповідання про світ дитинства
|
|||||
77
|
Вступ до теми. Уявлення про істотні ознаки оповідань.
Оповідання-роздуми. Василь
Сухомлинський «У привокзальному садку»
|
Досвід читацької діяльності:
пояснює (на елементарному рівні) функції (призначення)
жанрів дитячого ігрового фольклору, їх ритмічну будову, способи виконання;
правильно їх називає;
бере участь у колективному розучуванні зразків дитячого
ігрового фольклору і відтворенні їх в ігровій формі;
пояснює призначення загадок, образний, асоціативний
характер опису предмета, який слід відгадати;
знає напам’ять кілька загадок, уміє загадувати їх
одноліткам;
усвідомлює елементарні жанрові особливості народної
казки: наявність у змісті вигадки, фантазії; розповідає про особливості побудови:
традиційний зачин, кінцівка, повтори;
визначає, правильно називає героїв казок про тварин; на
основі спостережень за поведінкою вчинками, персонажів у казках, розповідає про
домінуючі риси їхніх характерів, передає це голосом під час читання, інсценування;
висловлює елементарні узагальнені оцінні судження; пояснює, що літературна
казка — це авторський твір; виявляє практично ознаки віршованого тексту: графічну
форму, наявність рими, ритму;
на елементарному
рівні розрізняє вірші за емоційним забарвленням (веселі, сумні);
на кінець навчального року знає напам’ять
6–7 віршів;
розрізняє оповідання за найпростішими жанровими
ознаками; виділяє, правильно називає персонажів оповідання;
висловлює свою думку щодо поведінки героїв, виявляє розуміння
авторського ставлення до персонажів, їхніх вчинків
|
|||
78
|
Грайтесь так, щоб усім було весело. Василь Сухомлинський «Про що думала
Марійка»
|
||||
79
|
Урок милосердя. Василь Сухомлинський «Горбатенька дівчинка»
|
||||
80
|
Урок позакласного читання. У нас до праці здатні руки
|
||||
81
|
Совість у людині — головне. Всеволод Нестайко «Руденький»
|
||||
82
|
Чи легко бути добрим? «Він живий!» (за Віктором Кавою)
|
||||
83
|
Життя дано на добрі справи. Михайло Конончук «Гірке морозиво»
|
||||
84
|
Дитячі енциклопедії — джерело нових знань. «Чому кішка так часто вмивається?» (з енциклопедії «Дітям про все на світі»)
|
||||
85
|
Чи можна керувати дощем? Анатолій Григорук «Як “видоїти” хмару?»
|
||||
86
|
Які бувають музеї. «Державний музей іграшки» (за Людмилою Гладун)
|
||||
87
|
Підсумок за розділом «Твори українських
письменників»
Перевірна робота №7:
Робота з літературним твором
|
||||
88
|
Урок позакласного читання. Скоро сонечко пригріє, потечуть струмки
|
||||
Розділ. Ой, весна, весна, днем красна!..
|
|||||
89
|
Вступ до теми. «Ой весна, весна...» (українська народна пісня). Надія Мовчун-Карпусь «Будить березень
весну»
|
Формування і розвиток навички читання:
читає наприкінці навчального року вголос правильно,
свідомо, плавно цілими словами (допускається поскладове читання важких
слів);набуває початкових умінь читати мовчки;користується прийомами розвитку
темпу читання вголос (за завданням учителя виконує вправи з розвитку
оперативного поля читання, зорового і смислового сприймання слів, вправляння
читання у різному темпі тощо);
читає вголос у темпі наприкінці I
семестру
35–45 слів за хвилину; наприкінці II
семестру — 50–60 слів за хвилину;
виконує за завданням вчителя спеціальні вправи, метою
яких є тренування мовленнєвого апарату, відпрацювання правильної артикуляції
звуків рідної мови (чітке вимовляння скоромовок, чистомовок; поєднання голосних
та приголосних звуків, закінчення слів, багатоскладових слів та ін.);
вимовляє у процесі читання слова з дотриманням норм
орфоепії та правильно їх наголошує (за винятком важких для цієї вікової групи
слів).
розуміє, може пояснити значення слів, ужитих у тексті у
прямому та переносному значеннях (за винятком незнайомих, незрозумілих слів,
а також слів з високим ступенем образності);
виявляє в тексті незрозумілі слова і вирази, користується
виносками;
розуміє, що слова в реченні, речення і частини тексту
пов’язані між собою за змістом;
виявляє уміння смислової здогадки під час виконання
спеціальних вправ, прогнозує орієнтовний зміст тексту, окремих його частин за
заголовком, ілюстраціями та ін.;
виявляє розуміння цілісного змісту твору, пояснює
зв’язки між фактами, подіями.
користується найпростішими інтонаційними засобами
виразності: дотримується пауз, обумовлених розділовими знаками у тексті, ритмікою
тексту; правильно інтонує кінець речення; регулює темп читання, силу голосу
(за завданням та з допомогою учителя)
|
|||
90
|
Весна повертається. Олександр
Копиленко «Весна іде»
|
||||
91
|
Весняна краса. Олександр Копиленко «Весна у лісі». Ліна Костенко «Берізки по коліна у воді»
|
||||
92
|
Буду я природі другом. Ліна Костенко «Перекинута шпаківня»
|
||||
93
|
Як почути мову природи. Василь
Сухомлинський «Все в лісі співає»
|
||||
94
|
Квіти — землі окраса. «Квіти — землі окраса» (за Юрієм Смоличем). Прислів’я
|
||||
95
|
Красиві
по-різному. Марія Познанська «Пролісок», Ганна Черінь «Українські
квіти»
|
||||
96
|
Урок позакласного читання. Розмалюю писанку
|
||||
97
|
Приклади своє сумління, а природа тобі віддячить. Ганна Чубач «Я беру своє відерце»
|
||||
98
|
Найвеселіший місяць — травень. Ольга Копиленко «Найвеселіший місяць»
|
||||
99
|
Дороге яєчко на Великдень. Катерина Перелісна «Писанка»
|
||||
100
|
При сонці тепло, а біля матері добре. Анатолій Костецький «Все починається з
мами». Варвара Гринько «Мама»
|
||||
101
|
На зеленому горбочку. Леся Українка «На зеленому горбочку»
|
||||
102
|
Підсумок за розділом «Ой весна, весна, днем
красна...»
|
||||
103
|
Урок позакласного читання. Хліб – усьому голова
|
||||
Розділ. Я хочу сказати своє слово!
|
|||||
104
|
Вступ до теми. Сто казок. Тамара Коломієць «Задзвонив синенький
дзвоник»
|
Розвиток творчої діяльності на основі прочитаного:
уміє придумувати словесні картини до епізодів; розповіді
за малюнками;бере участь у групових і колективних інсценізаціях прочитаного
(читання за ролями, передача голосом, жестами, мімікою характеру персонажів);
бере участь в обговоренні творчих робіт однокласників;
висловлює оцінні судження;
уміє розповісти твір від імені дійової особи; зі зміною
часу подій; уміє заповнювати пропущені рими шляхом добору слів, поданих для римування
(індивідуально або у процесі групової чи парної роботи; з допомогою вчителя)
|
|||
105
|
Де ховаються казки? Василь Струтинський «Жива казка»
|
||||
106
|
Казки природи. Захаріас
Топеліас «Де беруться казки»
|
||||
107
|
Політ фантазії. Ліна
Костенко «Чародійне слово», Ганна Чубач «Щоце?», Наталка Поклад «Поет»
|
||||
108
|
Народження вірша. Наталя
Забіла «Як я придумала перший вірш»
|
||||
109
|
Створюємо вірші. Ніна Гернет
«Дуже-дуже смачний пиріг», Анатолій Камінчук «Бабусині квіти»
|
||||
110
|
Уява та творчість. Василь
Сухомлинський «Чотири аркуші золотого паперу», Марія Чумарна «Я малюю світ»
|
||||
111
|
Урок позакласного читання. Закінчіть казку
|
||||
112
|
Порівняння.Дмитро
Онкович «Город, мов килим…» , Галина Малик «Що для чого треба?»
|
||||
113
|
Чи просто складати вірші? Павло Глазовий «Як Сергійко вчив клоуна Бобу
складати вірші»
|
||||
114
|
Придумуємо казку. Анатолій Качан. Забавлянка
|
||||
115
|
Дива поряд із нами. Василь Сухомлинський «Синій світ»
|
||||
116
|
Як побачити дива? Як про них сказати? Володимир Коломієць «Ліс і лис»
|
||||
117
|
Доповнюємо поетичні рядки. Степан Жупанин «Підкажи словечко»
|
||||
118
|
Підсумок за розділом «Я хочу сказати своє слово!»
Перевірна робота№8:
Навичка читання вголос
|
||||
119
|
Урок позакласного читання. «І вкрились луки
цвітом, вітаючись із літом»
|
||||
Календарно-тематичне планування
3 клас
за оновленою програмою (2016 р)
119 годин
(3,5 год на тиждень – 3 год літературного читання щотижня та 1 год літературного читання (позакласне читання) кожний другий навчальний тиждень (через тиждень), або
І семестр – 55 години (3 години на тиждень)
ІІ семестр – 64 години (4 години на тиждень)
(за підручником: Савченко О. Я. Літературне читання. Підруч. для 3 кл. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2014)
Календарно-тематичне планування
4 клас
за оновленою програмою (2016 р)
119 годин
(3,5 год на тиждень – 3 год
літературного читання щотижня та 1 год літературного читання (позакласне
читання) кожний другий навчальний тиждень (через тиждень), або
І семестр –
55 години (3 години на тиждень)
ІІ семестр –
64 години (4 години на тиждень)
(за
підручником: Савченко О. Я. Літературне читання. Підруч. для 4 кл. – К.:
Видавничий дім «Освіта», 2015)
№
|
Дата за планом
|
Скориг. дата
|
Зміст уроку
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки
учнів
|
Примітки
|
ДИВОВИЖНИЙ
КНИЖКОВИЙ САД
|
|||||
1
|
Дивовижний книжковий сад . Микола Сингаївський. До
школи
|
правильно називає з кола опрацьованих творів українські народні казки, оповідання, вірша;
правильно називає прізвища двох-трьох українських письменників, твори яких вивчали;
впізнає за заголовком,
ілюстрацією, уривком твору, прізвищем автора твір, який вивчався.
Учень/учениця:
читає наприкінці навчального року
вголос правильно, свідомо, плавно цілими словами (допускається поскладове
читання важких слів);
володіє
початковими уміннями читати мовчки;
За
завданням учителя
виконує вправи з розвитку
оперативного поля читання, зорового і смислового сприймання слів;
читає у різному темпі з
уповільненням і пришвидшенням;
обирає темп читання і регулює його (повільно, швидко, помірно)
залежно від змісту тексту (з допомогою вчителя) і читає відповідно до обраного темпу;
|
+
|
||
2
|
З історії створення книг. Вузлик на згадку. Книги з
воску. Книги 21 століття
|
+
|
|||
3
|
Олександра Савченко. З чого складається книга? Як
читають книжки?
|
+
|
|||
4
|
Дмитро Білоус. Клумачний словник
|
+
|
|||
5
|
Василь Сухомлинський . Суперечка двох книг
|
+
|
|||
6
|
Урок позакласного читання.
|
||||
7
|
Олександр Пархоменко. Мов краплин у Дніпрі… Перевір свої досягнення
|
+
|
|||
ІЗ СКАРБНИЦІ
УСНОЇ НАРОДНОЇ МУДРОСТІ
|
|||||
8
|
Вступ до розділу «Із скарбниці усної народної
творчості». За Софією Грицою. Наші джерела
|
Виконує за завданням вчителя спеціальні
вправи на тренування мовленнєвого апарату, розвиток чіткої дикції, правильної
артикуляції звуків рідної мови в словах і фразах;
чітко
вимовляє скоромовки, чистомовки;
поєднання голосних та приголосних звуків, закінчення слів, багатоскладових
слів;
правильно
наголошує слова під час читання (важкі слова з допомогою вчителя);
знаходить і пояснює значення слів, ужитих у
тексті у прямому та переносному значеннях (за винятком незнайомих,
незрозумілих слів, а також слів з високим ступенем образності);
виявляє в тексті незрозумілі слова
і вирази, користується виносками;
розуміє, що слова в реченні,
речення і частини тексту пов’язані між собою за
змістом;
прогнозує орієнтовний зміст тексту,
окремих його частин за заголовком, ілюстраціями;
знаходить в тексті відповіді на
поставлені запитання;
називає основні факти, події, які
послідовно передають цілісний зміст тексту;
пояснює
зв’язки між фактами, подіями (під керівництвом учителя);
правильно інтонує кінець речення;
дотримується ритмічних пауз, пауз, обумовлених розділовими знаками в тексті;
регулює
силу голосу, тон залежно від змісту та специфіки твору (за завданням та з
допомогою учителя).
|
|||
9
|
Мудра
дівчина. (Українська народна казка)
|
||||
10
|
Без
труда нема плода. (Народна притча)
|
||||
11
|
У
пригоді. Народна притча (Записала Олена
Пчілка)
|
||||
12
|
Хліб
і золото. (Народна легенда)
|
||||
13
|
Місто
Сміла. (Народна легенда)
|
||||
14
|
Урок позакласного читання. Народні легенди
|
||||
15
|
Стоїть
явір над водою. (Українська народна пісня). Котився
віночок по полю. (Українська народна пісня)
|
||||
16
|
Пісні Січових стрільців. Гей, там на горі Січ іде… (Українська народна пісня)
|
+
|
|||
17
|
Українські народні прислів’я. Прислів’я народів світу.
Скоромовки. Загадки. Народні усмішки. Швачка. Син та мати. (Записав Борис
Грінченко )
|
||||
18
|
Перші бувають останніми, а останні – першими (Українська народна казка)
|
+
|
|||
19
|
Найдорожчий плід (Болгарська народна казка)
|
+
|
|||
20
|
Чий дарунок найкращий (Корейська народна казка)
|
+
|
|||
21
|
Урок позакласного читання. Казка мудрістю багата. Побутові казки
|
||||
22
|
Не впусти рака з рота (Народна байка). Собака на містку
(Народна байка)
|
||||
23
|
Галина
Кирпа. Мова моя.
Перевірна
робота №1: аудіювання
|
||||
ЩО БУЛО НА
ПОЧАТКУ СВІТУ...
|
|||||
24
|
Створення
світу (Єгипетський міф)
|
Учень/учениця:
відповідає на запитання: про кого, про що
йдеться у творі?
Висловлюється
щодо теми та основної думки твору (з допомогою вчителя)
Визначає в невеликих за обсягом і
нескладних за будовою творах початок, основну частину, кінцівку;
знаходить у творі частину про окрему подію
(за завданням учителя);
відтворює послідовність подій у творі, у
тому числі за допомогою малюнків, ілюстрацій;
встановлює
й пояснює зв’язок між двома подіями (за питаннями вчителя);
Називає героя, героїв (персонажа,
персонажів/ дійову особу, дійових осіб) твору;
розрізняє позитивні й негативні
вчинки персонажів;
знаходить
у тексті опис зовнішності персонажа, факти про його вчинки, події, які з ним
відбуваються;
|
|||
25
|
Ольга
Бондарук. Міфи про створення світу та людей
|
||||
26
|
Створення людей (Китайський міф)
|
+
|
|||
27
|
Дедал
та Ікар. (Переказала
Катерина Гловацька)
|
||||
28
|
Урок позакласного читання. Міфи Стародавньої Греції
|
||||
29
|
Як
ще не було початку світа... (Українська народна обрядова пісня). Записала
Євгенія Ярошинська
|
||||
30
|
За
Сергієм Плачиндою. Гнів Перуна
|
||||
ТИХА, ЗАДУМЛИВА
ОСІНЬ СПУСКАЄТЬСЯ…
|
|||||
31
|
Володимир Лучук. Кружляє Земля. Максим Рильський. Осінь
|
Називає автора та його твір
(прізвище письменника/письменниці, заголовок);
пояснює, що автором твору
називають письменника/письменницю, який/яка написав/написала даний твір; Знаходить у тексті слова, які точно, образно
відтворюють подію, зображають персонажа, його вчинок; точно й образно
описують картину;
пояснює слова, які допомагають
точно уявити те, про що йшлося у творі;
знаходить
у тексті слова, речення за певними орієнтирами (найдовше, власні назви,
слова, які звучать однаково, але мають різний смисл і т.ін.).
|
+
|
||
32
|
Микола Сингаївський. Пісня роботящих рук
|
+
|
|||
33
|
Олесь Гончар. Яблука на стовпцяхгалина Демченко.
Горобина
|
+
|
|||
34
|
Ліна Костенко. Здивовані квіти. Микола Вінграновський.
Вже неминуче буде сніг…
|
+
|
|||
35
|
Урок позакласного читання. Осінь, ось вона, ось!
|
||||
36
|
Перевірна робота №2: навичка читання мовчки
|
||||
СТОРІНКАМИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
|
|||||
37
|
Олександр
Олесь. Наші предки — слов’яни
|
Розрізняє дитячі народні ігри,
лічилки, мирилки, співаночки, скоромовки, загадки, казки, оповідання, вірші;
називає ситуації, коли
використовують лічилки, мирилки, скоромовки, загадки;
називає відмінності між казкою й оповіданням,
оповіданням і віршем;
обирає серед запропонованих
творів малих фольклорних форм лічилки, мирилки, скоромовки, співаночки;
правильно
їх називає;
бере участь у колективному розучуванні
зразків дитячого ігрового фольклору, їх інсценізації;
використовує
лічилки, мирилки, скоромовки, загадки, співаночки в іграх з ровесниками;
вирізняє загадку серед інших
творів малих фольклорних форм;
пояснює призначення загадок;
пояснює зв’язок між відгадкою і її
образною назвою у загадці;
знає
напам’ять 2-3 загадки, загадує їх одноліткам;
називає ознаки народної казки:
наявність у змісті вигадки, фантазії;
розповідає про особливості побудови
казки: традиційний зачин, кінцівку, повтори;
вирізняє серед інших літературних творів
казки про тварин;
знає сюжети казок про тварин, які
вивчалися на уроках читання; переказує зміст казок про тварин;
визначає й називає героїв казок про тварин;
розповідає про основні риси характеру персонажів у казках на основі
спостережень за їхньою поведінкою, вчинками (за запитаннями вчителя);
передає це голосом під час читання,
інсценування;
висловлює елементарні узагальнені
оцінні судження (наприклад, лисиця – хитра, вовк – злий;
заєць – боягуз і т. ін.);
|
|||
38
|
Олександр
Олесь. Ярослав Мудрий
|
||||
39
|
Іван
Крип’якевич. Книги за княжів часів. Дмитро Білоус.
У назвах міст і сіл слова...
|
||||
40
|
Алла
Коваль. Місто Чернігів
|
||||
41
|
Марія
Хоросницька. Звідки в міста назва — Львів
|
||||
42
|
Урок позакласного читання. Сторінками історії України (за
поезіями з книги Олександра Олеся «Княжа Україна»)
|
||||
43
|
Марія
Пригара. Козак Голота
|
||||
44
|
Іван
Гнатюк. Козацький дуб
|
||||
45
|
Іван
Боднарчук. На новій землі
|
||||
46
|
Тамара
Коломієць. Ялинка мого дитинства (Спогади)
|
||||
47
|
Як
давно в Україні з’явився жовто-блакитний прапор?
|
||||
48
|
Дмитро
Павличко. Наш прапор. Наталка Поклад. Гімн
|
||||
49
|
Урок позакласного читання. Державні символи у творах українських
поетів
|
||||
50
|
Перевірна робота №3: усний
переказ прочитаного твору
|
||||
НОВИЙ РІК ІДЕ,
КОЛЯДУ ВЕДЕ
|
|||||
51
|
Василь Швець.І чого сонце таке червоне. Дмитро
Чередниченко. Новий рік.
|
визначає послідовність подій у казках;
пояснює,
що літературна казка – це авторський твір;
вирізняє вірш серед інших
літературних творів;
знаходить у вірші римовані слова;
спостерігає за звучанням ритму
вірша (з голосу вчителя, актора в
аудіозаписі) і визначає його настрій;
розрізняє веселі й сумні вірші ;
виділяє в тексті слова,
словосполучення, розділові знаки, що вказують на відповідні темп, силу
голосу, тон звучання (з допомогою вчителя);
читає виразно вірш (після попередньої
підготовки);
заучує вірші напам’ять,
використовуючи опорні слова, малюнки;
на
кінець навчального року читає напам’ять 4 вірша;
вирізняє оповідання серед інших
літературних творів;
визначає й називає персонажів оповідання;
висловлює свою думку щодо поведінки героїв;
|
+
|
||
52
|
Щедрівка. Засівальна. Наталя Забіла. Що нас жде в
Новому році?
|
+
|
|||
53
|
Алла Коваль. «Канікули! Канікули! Весела пора!»
|
+
|
|||
54
|
Марія Хоросницька. Коляда. Дмитро Білоус. Колядник
|
+
|
|||
55
|
Марія Людкевич. Пригода у хатинці лісника
|
+
|
|||
56
|
Урок позакласного читання.
|
||||
57
|
Перевірна робота №4:
навичка читання вголос
|
||||
Як не любить той
край…
|
|||||
58
|
Вступ до розділу. Володимир
Сосюра. Як не любить той край... Ліна Костенко. Усе моє, все зветься
Україна...
|
висловлює елементарні оцінні судження морального і
етичного характеру про вчинки героїв прочитаних творів, їх ставлення до
природи, краси довкілля, людей, подій, явищ з використанням оцінної лексики (за допомогою вчителя).
Учень/учениця:
називає фактичні події, дійових осіб;
знаходить і пояснює (з допомогою вчителя) незрозумілі слова;
знаходить у тексті відповіді на запитання
щодо відтворення фактичного змісту прочитаного;
розповідає
про свої почуття, які виникли під час читання/слухання;
під
час перечитування тексту
встановлює зв’язки між подіями, дійовими особами;
виділяє істотні ознаки явища,
події, персонажів (з допомогою вчителя);
відповідає на запитання про мовлення,
вчинки, мотиви поведінки дійових осіб;
знаходить
у тексті та пояснює слова якими автор
формує ставлення читача до зображуваних подій і персонажів.
знаходить
у тексті найважливіші слова, речення, що характеризують певні якості дійових
осіб, подій, явищ
формулює запитання до окремих
абзаців і тексту загалом (з опорою на слова: хто, що, де, коли);
визначає
(з допомогою вчителя) за змістом твору тему і основну думку окремих абзаців
та тексту загалом;
розпізнає у структурі тексту
заголовок;
пояснює (з допомогою вчителя)
зв’язок між заголовком твору і змістом
прочитаного (темою твору);
добирає свій заголовок відповідно
до теми твору;
|
|||
59
|
Василь Сухомлинський. Восени
пахне яблуками
|
||||
60
|
Олександр Олесь. Степ
|
||||
61
|
Марко Вовчок. Літній ранок. Михайло
Коцюбинський. Літній день
|
||||
62
|
Надія Кир’ян. Євшан
|
||||
63
|
Григір Тютюнник. Ласочка
|
||||
64
|
Урок
позакласного читання. Чарівний світ природи у творах Григора Тютюнника
|
||||
65
|
Тетяна Кара-Васильєва.
Співуча глина
|
||||
66
|
Володимир Лучук. Скільки річок
в Україні? Степан Жупанин. Загадка-добавлянка
|
||||
67
|
Ліна Костенко. Я хочу на
озеро світязь...Василь Сухомлинський. Не забувай про джерело
|
||||
68
|
Анатолій Качан. Летючий корабель
|
||||
69
|
Перевірна робота
№5: аудіювання
|
||||
Видатні
українські письменники
|
|||||
70
|
Вступ до розділу. Тарас Шевченко.
Про себе
|
прогнозує зміст тексту на основі
заголовка твору, розгляду ілюстрацій;
висловлює
власні міркування щодо можливого розвитку подій;
розпізнає у структурі тексту абзаци;
знаходить у тексті абзаци;
визначає їх кількість;
знаходить
(на невеликих за обсягом творах) спільне і відмінне у змісті двох послідовних
абзаців;
визначає
у тексті зачин, основну частину, кінцівку;
знаходить у тексті діалоги;
визначає слова автора і слова
дійових осіб;
читає
в особах;
обирає назву частини твору з двох пропонованих;
визначає частину твору (одну з
двох) відповідно до її назви;
складає
план (у малюнках, називних реченнях – без використання терміну «називне
речення») невеликих за обсягом і нескладних за будовою епічних творів,
текстів поділених на частини; використовує план (малюнковий, словесний) для
відтворення тексту.
Учень/учениця:
розпізнає і
знаходить у
тексті яскраві образні слова, вислови, вирази (епітети, порівняння, метафори
без вживання терміна);
пояснює з допомогою вчителя мету
їх використання у тексті;
знаходить слова з переносним
значенням і багатозначні слова, пояснює їх у контексті;
вживає
у мовленні слова у переносному значенні;
використовує в розповіді, переказі яскраві, образні
вислови з прочитаного тексту, у тому числі творів усної народної творчості (з
пісень, казок, прислів’їв, приказок);
визначає загальний емоційний
настрій твору (з допомогою вчителя);
передає
свої враження, почуття від прочитаного у зв’язних висловлюваннях;
висловлює
елементарні оцінні судження морального і етичного характеру про вчинки героїв
прочитаних творів, їхнє ставлення до природи, краси довкілля, людей, подій,
явищ з використанням оцінної лексики.
|
|||
71
|
Урок
позакласного читання. «Шевченкове слово в віках не старіє...»
|
||||
72
|
Тарас Шевченко. Вітер
віє-повіває... Вітер з гаєм розмовляє...
|
||||
73
|
Тарас Шевченко. Реве та
стогне Дніпр широкий... Музей «заповіту» Тараса Григоровича Шевченка в Переяславі
|
||||
74
|
Роман Завадович. Поет-каменяр
|
||||
75
|
Іван Франко. Дивувалась
зима... Дрімають села...
|
||||
76
|
Іван Франко. Лисичка-кума
|
||||
77
|
Микола
Олійник.
Леся
|
||||
78
|
Леся Українка. Конвалія. Давня
весна
|
||||
79
|
Леся Українка. Біда навчить
|
||||
80
|
Урок
позакласного читання. Вірші українських поетів для дітей
|
||||
81
|
Павло Тичина. Де не глянь —
колоски . Хор лісових дзвіночків
|
||||
82
|
Павло Тичина. Сонце і дим
|
||||
83
|
Максим Рильський. Дитинство Ким хочеш бути, хлопчику, в житті?
|
||||
84
|
Перевірна робота
№6: навичка читання мовчки
|
||||
Розповіді про нас
самих
|
|||||
85
|
Вступ до розділу. Езоп. Двоє
приятелів і ведмідь
|
Учень/учениця:
вирізняє науково-художній твір
серед інших творів;
знаходить у тексті
науково-художнього твору пізнавальну інформацію,
знаходить слова-терміни та образні
слова й вислови;
визначає тему (за допомогою
вчителя) твору;
відтворює
зміст окремих частин твору.
|
|||
86
|
Урок
позакласного читання. Байки Езопа
|
||||
87
|
Леонід Глібов. Зозуля і
півень
|
||||
88
|
Олена Пчілка. Котова наука
|
||||
89
|
Неля Шейко-Медведєва. Лисиця,
що впала з неба (п’єса-казка на 2 дії)
|
||||
Літературні казки
зарубіжних письменників
|
|||||
90
|
Вступ до розділу. Олександр
Пушкін. Казка про царя Салтана...
|
Учень/учениця:
виділяє, називає, показує елементи дитячої
книжки: титульний аркуш, передмова, зміст (перелік творів), умовні графічні
позначки; пояснює їх призначення (самостійно та
з допомогою вчителя);
знаходить потрібний твір за змістом
(переліком творів);
практично розрізняє дитячі книжки за
типом видання: книжка-твір; книжка-збірка (на основі розглядання та зіставлення
елементів позатекстової інформації: написів на обкладинці, титульному аркуші,
ілюстрацій, змісту (переліку творів);
орієнтується у групі дитячих книжок;
вибирає потрібну книжку з кількох запропонованих (не більше
4-х) за вказаними педагогом ознаками;
добирає дитячі книжки на певну задану тему (напр. казки про
тварин; вірші про
природу і т.ін.);
|
|||
91
|
Ганс Крістіан Андерсен. Гидке
каченя
|
||||
92
|
Урок
позакласного читання. Казки Ганса Крістіана Андерсена
|
||||
93
|
Джанні Родарі. Дорога, що
нікуди не вела
|
||||
94
|
Сельма Лагерльоф. Лісовий гном
|
||||
95
|
Сельма Лагерльоф. Верхи на гусакові
|
||||
96
|
Перевірна робота
№7: робота з літературним твором
|
||||
Світ дитинства в
літературі
|
|||||
97
|
Вступ до розділу. Любов
Забашта. Сказав мудрець... Анатолій Костецький. Мрія
|
розповідає, як розташовані дитячі книжки
на полицях у відкритому фонді бібліотеки (напр., за алфавітом, тематикою);
пояснює призначення рекомендаційного списку дитячої літератури,
книжкової виставки; знаходить потрібну книжку,
користуючись рекомендаційним списком, інформацією з книжкової виставки;
пояснює призначення абонемента в бібліотеці;
розглядає дитячі періодичні видання; за завданням вчителя знаходить, знаходить і показує названу
вчителем рубрику в кількох номерах журналу.
Учень/учениця:
складає
словесні картини до епізодів; розповіді за
малюнками, опорними словами;
доповнює під час повторного читання
зміст творів за текстами з пропусками;
переказує твір, окрему його частину;
переказує
із зміною часу подій;
самостійно
і колективно складає варіанти кінцівок до
відомих казок, оповідань;
|
|||
98
|
Анатолій Костецький. Спішу
додому
|
||||
99
|
Василь Сухомлинський. Не
загубив, а знайшов
|
||||
100
|
Урок позакласного
читання. Школа добрих учинків (за творами Василя Сухомлинського)
|
||||
101
|
Всеволод Нестайко. Шура і
Шурко
|
||||
102
|
Всеволод Нестайко. Тореодори з Васюківки
|
+
|
|||
103
|
Андрій Усачов. Телехлопчик
|
+
|
|||
104
|
Михайло Слабошпицький. Брат знаменитого воротаря
|
+
|
|||
105
|
Ірина Жиленко. Давайте дружити
|
+
|
|||
106
|
Тетяна Майданович. Охоронниця слова
|
+
|
|||
107
|
Марія Чумарна. Казка про
друга
|
складає твори-мініатюри (3
речення) про казкових героїв, за спостереженнями;
бере
участь у групових і колективних інсценізаціях прочитаного, де виступає в ролі
автора, актора, глядача (читає за ролями, передає голосом, жестами, мімікою
характер персонажів);
заповнює пропущені рими в уривках віршів шляхом
підбору слів, які подані для римування (індивідуально або у процесі групової
чи парної роботи; за допомогою вчителя); добирає ланцюжок римованих слів;
придумує загадки, лічилки, небувалиці за
прочитаним;
бере участь в обговоренні творчих
робіт (малюнків, розповідей) однокласників за сюжетами прочитаних творів;
висловлює
оцінні судження.
Учень/учениця:
відповідає на запитання (хто? що? де?
коли?) за прослуханим текстом;
називає послідовність подій у прослуханому тексті;
розповідає про власні почуття, які
викликав прослуханий текст;
адекватно виконує сприйняті на слух інструкції щодо виконання поставлених учителем
навчальних завдань.
|
|||
108
|
Державна підсумкова
атестація
|
||||
109
|
Всеволод Нестайко. Із сміхом
треба бути обережним... Галина Малик. Мавпині іменини
|
||||
110
|
Грицько Бойко. Консультант. Микола
Сингаївський. Сміх для всіх
|
||||
111
|
Урок
позакласного читання. Майстер веселого цеху — Грицько Бойко
|
||||
112
|
Василь Сухомлинський. Співуча
пір’їнка Ганна Чубач. Найрідніші голоси
|
||||
113
|
Степан Жупанин. Намалюю
вітер. Ліна Костенко. Якщо не можеш вітер змалювати...
|
||||
114
|
Олександр Єфімов. Тут усе
є... Емілія Саталкіна. Кожний знає своє діло
|
||||
115
|
Володимир Рутківський. Як
складають вірші
|
||||
116
|
Микола Сингаївський. Дощ із
краплі починається
|
||||
117
|
Перевірна робота
№8: навичка читання вголос
|
||||
118
|
Урок
позакласного читання. Світ дитинства у творах Всеволода Нестайка
|
||||
119
|
Підсумковий урок за рік
|
||||
*В коло читання не
внесені оновлені програмою зміни щодо переліку авторів, оскільки він має
рекомендований характер і може бути змінений учителем з урахуванням читацьких
інтересів учнів та авторами чи укладачами підручників, зважаючи на авторську
концепцію підручника, а надруковані
державою підручники не передбачають твори цих авторів.
** Твори з уроків із поміткою (+)
взяті з підручника Савченко О. Я.
Я люблю читати. Навч. посібн. з літ. Чит. для 4 кл. – К.: Видавничий дім
«Освіта», 2015
Немає коментарів:
Дописати коментар