Календарно-тематичне планування
2 клас
за оновленою програмою (2016 р)
119
годин
І
семестр – 64 години (4 години на тиждень)
ІІ
семестр – 55 годин (3 години на тиждень)
(за підручником: Вашуленко М. С.,
Дубовик С. Г. Українська мова. Підруч.
для 2 кл. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2012)
№ уроку
|
Тема уроку
|
№№ завдань
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
Примітка
|
||
Звуки і букви. Склад. Наголос
|
||||||
1.
|
Звуки мовлення, букви якими
вони позначаються.
|
1-6
|
Учень/учениця:
виконує усно звуковий і
звукобуквений аналіз слів із 4–5 звуків;
виконує під керівництвом учителя
аналітико-синтетичні і конструктивні навчальні дії зі словами на звуковому
(буквеному) рівні;
правильно читає (напам’ять або
із запису) українську абетку;
розташовує 5–6 слів за абеткою з
орієнтацією на першу букву;
ділить дво-, трискладові слова
на склади;
не розриває злиття приголосного
з голосним при перенесенні частини слова з рядка в рядок;
застосовує правило перенесення
слів зі
збігом приголосних (шап-ка,
ша-пка);
не відриває при переносі літер
ь, й від попередньої літери;
перелічує голосні звуки (шість)
і називає букви на їх позначення (десять);
впізнає голосні звуки на слух та
за вимовною ознакою (відсутність перешкоди на шляху видихуваного повітря);
вимовляє слова так, щоб чітко
було чути
наголошений звук (не розтягуючи
слово по складах);
правильно наголошує
слова,передбачені
програмою;
правильно вимовляє (самостійно
або слідом за вчителем) слова з ненаголошеними голосними [е], [и]; впізнає і розрізнює на слух та за способом вимовляння
приголосні звуки (утворення перешкоди на шляху видихуваного повітря);
розрізнює на слух та за способом
вимовляння тверді і м’які, дзвінкі і глухі приголосні (самостійно або з
допомогою вчителя);
правильно вимовляє слова із
дзвінкими
приголосними звуками в кінці
слова і складу перед глухим;
правильно вимовляє, читає і
списує слова з апострофом у процесі виконання навчальних вправ під
керівництвом учителя
|
|||
2.
|
Звуки і букви. Голосні і
приголосні звуки. Тверді і м’які приголосні. Спостереження за
смислорозрізнювальною роллю звуків.
|
7-11
|
||||
3.
|
Звуки і букви. Абетка.
|
12-15
|
||||
4.
|
Алфавітні назви літер. Вимова і
написання слова вересень.
|
16-20
|
||||
5.
|
Великі літери української
абетки.
|
21-25
|
||||
6.
|
Розташування слів за абеткою.
Вимова і написання слова червоний.
|
26-31
|
||||
7.
|
Робота з алфавітом та орфографічним
словником. Вимова і написання слова шофер.
|
32-36
|
||||
8.
|
Урок розвитку мовлення
"У гостях у довідника — Орфографічного словника". Робота з
орфографічним словником.
|
Зошит: с. 2-5,
завдання 1—12, підручник: с. 14—15, вправи 32—36
|
||||
9.
|
Склад. Перенос слів з рядка в
рядок складами.
|
37-41
|
||||
10.
|
Правило переносу слів зі збігом
приголосних звуків.
|
42-44
|
||||
11.
|
Перевірна робота: диктант
|
|||||
12.
|
Правило переносу слів з буквами
й та ь, буквосполученнями йо, ьо. Закріплення правил переносу
слів з рядка в рядок.
|
45-49
|
||||
13.
|
Правило переносу з буквосполученнями дж, дз. Закріплення правил
переносу слів з рядка в рядок.
|
нове
|
||||
14.
|
Правило переносу слів з апострофом. Закріплення правил переносу слів з рядка в рядок.
|
нове
|
||||
15.
|
Голосні звуки і букви, що їх
позначають.
|
50-54
|
||||
16.
|
Урок
розвитку мовлення "У
гостях у казки". Складання розповіді за ілюстрацією до казки "Два цапки".
|
Зошит: с. 10—14,
завдання 1-12, підручник: с. 42—43, вправи 115—117
|
||||
17.
|
Позначення буквами я, ю, є,
ї двох звуків. Спостереження за
позначенням сполучення звуків [йо]. Вимова і написання слова медаль.
|
55-57
|
||||
18.
|
Наголос. Наголошені і
ненаголошені склади і звуки.
|
58-61
|
||||
19.
|
Визначення наголошених складів,
звуків. Робота зі словами, наголошування яких треба запам’ятати.
|
62-66
|
||||
20.
|
Повний звуковий аналіз слів.
Вимова і написання слів читання, завдання, дятел.
|
|||||
21.
|
Перевірна робота: перевірка мовних знань і вмінь
|
|||||
22.
|
Спостереження за роллю наголосу
в словах. Визначення наголошених складів, звуків.
|
67-72
|
||||
23.
|
Ненаголошені голосні звуки [е],
[и]. Спостереження за вимовою і написанням. Перевірка ненаголошеного
голосного за допомогою наголосу.
|
73-75
|
Пропедевтика
|
|||
24.
|
Перевірка ненаголошеного
голосного за допомогою наголосу.
|
75-78
|
Пропедевтика
|
|||
25.
|
Урок розвитку мовлення
"У гостях у Наголосу". Робота над словами,
вимову і написання яких треба запам'ятати
|
Зошит: с. 5—10,
завдання 1-13, підручник: с. 25-26, вправи 62-66
|
||||
26.
|
Приголосні звуки, позначення їх
буквами. Опис квітки за малюнком та запитаннями.
|
79-83
|
||||
27.
|
Звук [ф],буква Ф,ф.
Звукосполучення [хв].
|
84-94
|
||||
28.
|
Звуки [дж],[дз],[дз’] – вимова
і позначення на письмі. Перенос слів з цими буквосполученнями. Орфоепічні
вправляння.
|
95-98
|
||||
29.
|
Звук [ґ], буква ґ. Зіставлення
вимовляння звуків[ґ] - [г]. Вимова і написання слова ґудзик.
|
100-104
|
||||
30.
|
Буква щ, її звукове значення.
|
105-110
|
||||
31.
|
Урок розвитку зв’язного мовлення «У гостях у діалогу»
|
Зошит:с. 14-18, підручник: с. 150-151
|
||||
32.
|
Уявлення про дзвінкі і глухі
парні приголосні звуки. Перевірна робота: діалог (усно)
|
11-117
|
||||
33.
|
Правило вимовляння дзвінких
звуків в українській мові. Перевірна робота: діалог
(усно)
|
118-126
|
||||
34.
|
Вправляння в
літературній вимові дзвінких приголосних звуків. Перевірна робота:
діалог (усно)
|
|||||
35.
|
Тверді і м’які приголосні
звуки. Розрізнення парних твердих і м’яких звуків. Перевірна
робота: діалог (усно)
|
127-131
|
||||
36.
|
Позначення м’якості приголосних
знаком м’якшення (ь). Перевірна робота: діалог (усно)
|
|||||
37.
|
Позначення м’якості приголосних
перед [о]. Перенос слів зі знаком м’якшення.
|
132-135
|
||||
38.
|
Тренувальні вправи у написанні,
звуко-буквеному аналізі слів з м’якими приголосними. Вимова і написання слова
килим.
|
136-140
|
||||
39.
|
Тренувальні вправи у написанні,
звуко-буквеному аналізі слів з м’якими приголосними.
|
141-144
|
||||
40.
|
Урок розвитку зв’язного мовлення «У гостях у ввічливих
слів»
|
Зошит: с. 18-23, підручник: с.
|
||||
41.
|
Перевірна робота. Списування
|
|||||
42.
|
М’який приголосний звук [й].
Позначення м’якості приголосних буквами і, я, ю, є. Тренувальні вправи у
написанні, звуко-буквеному аналізі слів з м’якими приголосними.
|
145-155
|
||||
43.
|
Подовженні м’які приголосні
звуки, позначення їх на письмі.
|
156-160
|
||||
44.
|
Перенос слів із м’якими
подовженими звуками.
|
161-166
|
||||
45.
|
Звуковий і звуко-буквений
аналіз, вимова і написання слів з подовженими м’якими приголосними.
|
167-170
|
||||
46.
|
Тренувальні вправи у написанні,
звуко-буквеному аналізі слів. Вимова і написання слова ознака.
|
171-173
|
||||
47.
|
Вимова і написання слів, у яких
ставиться апостроф.
|
174-178
|
||||
48.
|
Урок розвитку зв’язного мовлення
|
|||||
49.
|
Тренувальні вправи у
вимовлянні, читанні та написанні слів з апострофом.
|
179-181
|
||||
50.
|
Тренувальні вправи у
вимовлянні, читанні та написанні слів з апострофом. Правило переносу слів з
апострофом. Вимова і написання слова комп’ютер.
|
182-186
|
||||
51.
|
Перевірна робота. Диктант.
|
|||||
Мова і
мовлення
|
||||||
52.
|
Рідна мова і споріднені мови.
Спостереження над звучанням, написанням і значенням слів у споріднених мовах.
|
187-191
|
Учень/учениця:
пояснює, для чого людині
потрібна мова;
розрізнює мовні і немовні знаки;
розрізнює на слух та під час
читання ви-
словлювання українською мовою та
ви-
словлювання іншими, у т. ч.
спорідненими, мовами;
пояснює, коли використовується
усне та
писемне мовлення;
вживає у своєму мовленні і
спілкуванні слова ввічливості, слова-звертання;
володіє у процесі читання
монологічних і діалогічних текстів силою голосу і темпом мовлення,
наближеними до природного говоріння і спілкування
|
|||
53.
|
Усне і письмове мовлення
(говоріння і письмо). Культура мовлення.
|
192-196
|
||||
54.
|
Спостереження над силою голосу
і темпом мовлення за текстами різних типів. Практичне ознайомлення зі
словами-звертаннями.
|
197-201
|
||||
55.
|
Слова ввічливості. Ситуативні
діалогічні вправи для засвоєння етикетних форм спілкування. Перевірка вмінь
будувати діалог.
|
202-204
|
||||
56.
|
Урок розвитку зв’язного мовлення
|
|||||
Текст
|
||||||
57.
|
Що таке текст.
|
205-208
|
Учень/учениця:
добирає або вибирає з-поміж
запропонова-них учителем заголовок до навчального тексту, відповідний його
темі або меті;
визначає в тексті зачин, основну
частину, кінцівку;
дотримується абзаців у процесі
списування текстів;
удосконалює навчальні і власні
тексти, усуваючи лексичні повтори
|
|||
58.
|
Добір до тексту заголовка.
|
209-212
|
||||
|
|
Будова тексту. Зачин, основна
частина, кінцівка.
|
213-215
|
||||
|
|
Усний переказ тексту за
запитаннями. Складання тексту на основі початку тексту і ілюстрації.
|
216-219
|
||||
|
|
Уявлення про типи текстів –
розповідь, опис, міркування. Вимова і написання слова заєць.
|
220-221
|
||||
|
|
Урок розвитку зв’язного мовлення «У гостях у тексту»
|
Зошит: с.23-25
|
||||
Речення
|
||||||
|
|
Речення як група зв’язаних між собою слів, що виражають закінчену думку.
Вимова і написання слів учитель, учителька.
|
222-226
|
Учень/учениця:
характеризує речення за його основними
ознаками; розрізнює на слух завершене і незавершене речення; виділяє на
слух окремі речення у висловлюванні; визначає кількість речень у тексті з 4–5 речень;дотримується розстановки
розділових знаків у кінці речень під час списування, самостійного складання
тексту, у диктанті;правильно відтворює інтонацію розповідних, питальних і спонукальних речень; речень, у
яких виражено сильні почуття (з додатковою окличною інтонацією);поширює
речення словами за поданими питаннями;
об’єднує з допомогою вчителя або в колективній роботі два прості речення
в одне
складне;
|
|||
|
|
Спостереження за основними ознаками речення. Побудова схем простих
речень.
|
227-230
|
Нове частково
|
|||
|
|
Розповідні речення. Вимова і написання слова іній.
|
231-234
|
||||
|
|
Питальні речення. Засвоєння питальних слів.
|
235-238
|
||||
|
|
Вправи на інтонаційне виділення слів, важливих для вираження думки.
|
239-242
|
||||
|
|
Урок розвитку зв’язного мовлення «У гостях у
однокласників»
|
Зошит: с.25-27. Підр. с.243-246
|
||||
|
|
Перевірна робота:
списування
|
|||||
№ уроку
|
Тема уроку
|
№№ завдань
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
|||
|
|
Спонукальні речення.
|
247-250
|
Учень/учениця:
характеризує речення за його основними
ознаками; розрізнює на слух завершене і незавершене речення; виділяє на
слух окремі речення у висловлюванні; визначає кількість речень у тексті
з 4–5 речень;дотримується розстановки
розділових знаків у кінці речень під час списування, самостійного складання
тексту, у диктанті;правильно відтворює інтонацію розповідних, питальних і спонукальних речень; речень, у
яких виражено сильні почуття (з додатковою окличною інтонацією);поширює
речення словами за поданими питаннями;
об’єднує з допомогою вчителя або в колективній роботі два прості речення
в одне
складне;розрізнює зміст двох подібних, але не то-тожних між собою речень
|
|||
|
|
Узагальнення знань про розповідні, питальні і спонукальні речення. Знак
оклику в кінці речень, що вимовляються з сильним почуттям.
|
251-255
|
||||
|
|
Головні слова в реченні.
|
258-262
|
||||
|
|
Визначення головних слів у реченні.
|
263-265
|
||||
|
|
Урок розвитку зв’язного мовлення « У гостях в Іменинниці»
|
256-257
|
||||
|
|
Зв’язок слів у реченні за питаннями.
|
266-269
|
||||
|
|
Побудова речень. Поширення речень за допомогою питань.
|
270-274
|
||||
|
|
Узагальнення знань з теми «Речення». Побудова схем речень та речень за
схемами.
|
275-278
|
||||
|
|
Перевірна робота: Письмовий переказ
|
|||||
Слово
|
||||||
|
|
Лексичне значення слова.
|
Учень/учениця:
добирає або вибирає з-поміж запропоно-
ваних учителем заголовок до навчального
тексту, відповідний його темі або меті;
визначає в тексті зачин, основну частину,
кінцівку;
пояснює самостійно та за допомогою вчи-
теля наявність абзаців у навчальних тек-
стах;
дотримується абзаців у процесі списуван-
ня текстів;
використовує займенники, прислівники,
контекстні синоніми (без уживання термі-
нів) для зв’язку речень у тексті;
удосконалює навчальні і власні тексти, усу-
ваючи лексичні повтори
|
Нове
|
|||
|
|
Тематичні групи слів. Розподіл слів на тематичні групи. Складання рядів
слів за певною ознакою.
|
Нове
|
||||
|
|
Урок розвитку зв’язного мовлення
|
|||||
|
|
Слова, близькі за значенням.
|
Нове
|
||||
|
|
Слова, протилежні за значенням.
|
Нове
|
||||
Слова, які означають назви предметів (іменники)
|
||||||
|
|
Уявлення про слова - назви предметів (іменники). Вимова і написання слова
портфель, календар.
|
279-282
|
||||
|
|
Розпізнавання іменників за питаннями хто? що? Вимова і написання слова
диван.
|
283-287
|
||||
|
|
Урок розвитку мовлення «У гостях у справжнього друга»
|
302
|
||||
|
|
Змінювання іменників за зразком: один – багато. Словниково-логічні
вправи. Вимова і написання слова диктант.
|
288-295
|
||||
|
|
Велика буква в іменах, по-батькові та прізвищах людей. Вимова і написання
слова черговий.
|
296-303
|
||||
|
|
Велика буква у кличках тварин.
|
304-306
|
||||
|
|
Велика буква у кличках тварин.
|
307-311
|
||||
|
|
Велика буква у назвах міст, сіл, вулиць, річок.
|
312-317
|
||||
|
|
Перевірна робота: перевірка
мовних знань та вмінь
|
|||||
Слова, які називають ознаки предметів (прикметники)
|
||||||
|
|
Розвиток зв’язного мовлення
|
|||||
|
|
Уявлення про слова, які виражають ознаки предметів (прикметники). Вимова
слова ознака.
|
318-322
|
Учень/учениця: розрізнює слова, що називають предмети, ознаки,
дії;добирає самостійно 4–6 слів, які відповідають на
різні питання (хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? та
ін.); розподіляє ряд слів на 2 групи за смисловою ознакою; доповнює кожну
групу
2–3 словами;доповнює речення одним-двома словами за змістом;
розпізнає слова, близькі і протилежні за
значенням;виявляє в ряду слів ті, що є близькими або протилежними за
значенням;
|
|||
|
|
Зв’язок прикметників з іменниками. Змінювання прикметників разом з
іменниками за зразком: один – багато.
|
323-326
|
||||
|
|
Тренувальні вправи на добір ознак, характерних для окремих предметів.
Робота над загадками.
|
327-330
|
||||
|
|
Назви ознак близькі і протилежні за значенням. Вимова і написання слова
помилка.
|
331-334
|
||||
|
|
Тренувальні вправи на добір слів протилежних за значенням. Вимова і
написання слова метро.
|
335-338
|
||||
|
|
Розвиток зв’язного мовлення «У гостях у опису»
|
328
|
||||
|
|
Перевірна робота:
Діалог (усно)
|
|||||
Слова, що означають дії предметів (дієслова)
|
||||||
|
|
Уявлення про слова, що означають дії предметів (дієслова). Перевірна робота: Діалог (усно)
|
339-342
|
розподіляє слова на групи за значенням та
питаннями (за частинами мови);
розрізнює іменники, які відповідають на питання хто? і що?змінює (за
зразком) іменники за числами (один — багато);
впізнає слова, які відповідають на питання
який? яка? яке? які?, окремо та в реченнях,
у тексті; правильно ставить питання до прикметників різного роду й числа;
знаходить серед прикметників слова з по-
дібним і протилежним значенням; добирає
такі слова з допомогою вчителя та самостійно; утворює словосполучення
іменників із прикметниками; добирає до відомого предмета відповідні ознаки;
|
|||
|
|
Спостереження за роллю дієслів у реченнях і текстах. Перевірна робота: Діалог (усно)
|
343-345
|
||||
|
|
Зв’язок дієслів з іменниками у формі однини і множині (без уживання
термінів). Вимова і написання слова ясен. Перевірна робота:
Діалог (усно)
|
346-349
|
||||
|
|
Робота над діалогом насиченим дієслівними формами. Виразне читання.
|
350-352
|
||||
|
|
Урок розвитку зв’язного мовлення «У гостях у розповіді»
|
353-356
|
||||
|
|
Спостереження за словами - назвами дій, близькими і протилежними за
значенням.
|
357-359
|
||||
|
|
Спостереження за багатозначними словами - назвами дій.
|
360-364
|
||||
|
|
Перевірна робота: Перевірка
мовних знань і вмінь
|
|||||
Службові слова
|
||||||
|
|
Уявлення про службові слова і їх роль у реченні.
|
365-367
|
впізнає слова-назви дій самостійно або з до-
помогою вчителя; ставить до них питання;
виявляє і добирає синоніми й антоніми (без
уживання термінів) зі значенням дії;
впізнає в реченні, тексті службові слова,
пише їх окремо від інших слів;
пов’язує між собою слова, частини склад-
ного речення задопомогоюслужбових слів;
впізнає в реченні, тексті загальновживані
прийменники, використовує їх у
мовленні
|
|||
|
|
Спостереження за роллю службових слів у реченні. Вимова і написання слова
понеділок.
|
368-371
|
||||
|
|
Вправляння у доречному вживанні службових слів у реченнях.
|
372-375
|
||||
|
|
Урок розвитку мовлення «У гостях у службових
слів»
|
|||||
Повторення вивченого за
рік
|
||||||
|
|
Виконання комплексних вправ, які охоплюють матеріал з усіх розділів
програми.
|
416-418
|
пише диктант обсягом 30–50 слів, написан-
ня яких здійснюється за фонетичним прин-
ципом та за вивченими правилами (інші
складні для написання слова записуються
вчителем на дошці);
правильно вимовляє, наголошує і записує
слова, передбачені програмою:
алфавіт і алфавіт, Батьківщина, ведмідь, вересень, вулиця, герой,
диктант, диван, дитина, духмяний, дятел, жайворонок, завдання, заєць, календар,
килим, медаль, метро, неділя, ознака, помилка і помилка, понеділок, портфель,
предмет, середа, театр,
учитель, читання, червоний, черговий,
черевики, четвер, шофер, ясен (34 слова)
|
|||
|
|
Виконання комплексних вправ, які охоплюють матеріал з усіх розділів
програми.
|
419-421
|
||||
|
|
Перевірна робота:
диктант
|
|||||
|
|
Виконання комплексних вправ, які охоплюють матеріал з усіх розділів
програми.
|
422-424
|
||||
|
|
Виконання комплексних вправ, які охоплюють матеріал з усіх розділів
програми.
|
425-428
|
||||
|
|
Розвиток зв’язного мовлення «У гостях у загадки»
|
|||||
|
|
Підсумковий урок за рік.
|
429-430
|
||||
Календарно-тематичне планування
3 клас
за оновленою програмою (2016 р)
119
годин
І
семестр – 64 години (4 години на тиждень)
ІІ
семестр – 55 годин (3 години на тиждень), або
3,5 години
на тиждень, з них (0,5+0,5)один раз на тиждень
УРЗМ
(за підручником: Вашуленко М. С.,
Мельничайко О. І., Васильківська Н. А.Українська мова. Підруч. для 3 кл. – К.: Видавничий дім
«Освіта», 2012)
№ уроку
|
Тема уроку
|
№№ завдань
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
Примітка
|
||
Мова і мовлення
|
||||||
1.
|
Мова — найважливіший засіб
людського спілкування. Українська мова – державна мова України. Український
алфавіт.
|
1-9
|
Учень/учениця:
пояснює значення мови в житті
людей;
розрізнює поняття державна (українська) і рідна мова;
знає основні ознаки культури
усного і писемного мовлення; володіє
словами ввічливості, різними формами звертання до тих, з ким спілкується
Учень/учениця:
визначає в тексті його основні складові – зачин, основну
частину, кінцівку;
відновлює деформований текст із переміщеними частинами;
впізнає за характерними ознаками художні, наукові (правила,
визначення), науково-популярні та ділові тексти;
розрізняє типи текстів за їх
характерними ознаками;
визначає тему (про що цей текст)
та мету (чого він вчить, для чого створений) у текстах різних типів; добирає заголовок відповідно до теми тексту;
бере
участь у колективному (під керівництвом
учителя) складанні плану прочитаного тексту;
впізнає і визначає кількість
абзаців у тексті; дотримується абзаців при списуванні тексту, в оформленні творчих
робіт, переказів; пояснює зв’язок між
абзацами та планом тексту;
зв’язує два сусідні речення в
тексті за допомогою слів він, вона,
воно, вони, цей, ця, ці, потім, тоді та ін. використовує синоніми
для зв’язку речень у тексті;
складає і записує художні і науково-популярні
тексти за поданим зразком; есе складає усно (під керівництвом
учителя);
Учень/учениця:
розрізнює на слух і на письмі
розповідні, питальні і спонукальні речення; впізнає
окличні речення на слух та на письмі за розділовим знаком у кінці;
правильно
інтонує речення, різні за метою
висловлювання та вираженням експресії (почуттів);
складає
усно і записує речення, різні за метою висловлювання та вираженням почуттів;
правильно
вживає розділові знаки в кінці різних
за метою висловлювання речень;
виділяє звертання в
усній формі інтонацією, а на
письмі розділовими знаками – комами, знаком оклику; використовує форми кличного відмінка
(до вчителя, товаришів по класу, працівників школи, членів родини);
визначає в реченні головні члени (підмет і присудок – його
основу); виділяє словосполучення у
групі підмета і групі присудка; визначає
другорядні члени речення (без поділу їх на види);
встановлює з допомогою і під
керівництвом учителя смислові і граматичні зв’язки між словами у простому
неускладненому реченні з підметом-іменником і присудком-дієсловом за
допомогою питань від головного слова до залежного (практично, без термінів): росте (на чому? де?) на грядці; поспішає (до чого? куди?) до
класу;
складає і поширює прості речення за запитаннями.
Учень/учениця:
виявляє в тексті слова з прямим і переносним значенням,
багатозначні слова, найуживаніші омоніми (омофони – коса (дівчини і знаряддя праці); омоформи – моя мати – мати книжку; омóграфи (книжкú і кнúжки) – практично, у
процесі навчальної роботи, без уживання термінів;
добирає синоніми й антоніми до загальновживаних слів; використовує їх в усному і писемному мовленні
(навчальних творчих роботах); пояснює і вживає у
власному мовленні опрацьовані за підручниками фразеологізми, зокрема,
прислів’я;
пояснює значення слів, опрацьованих у попередній навчальній
діяльності; користується прийомами
тлумачення слів (добір синонімів, опора на морфемну будову тощо) та тлумачним
словником;
добирає слова для точного вираження думки в усному і писемному
мовленні;
виявляє у навчальних текстах, у
мовленні товаришів по класу, у власному мовленні хибні, примітивні слова; замінює їх літературними, нормативними
Учень/учениця:
змінює слова за питаннями під керівництвом учителя;
виділяє змінну частину, визначає основу;
знаходить,
визначає закінчення у слові, поданому в
кількох формах; пояснює роль
закінчення у зв’язках слів у реченні;
знаходить,
визначає корінь у ряді спільнокореневих слів;
визначає префікс, суфікс у ряді
слів з тим самим префіксом, суфіксом;
розрізнює,добирає під керівництвом
учителя і самостійно спільнокореневі
слова, що належать до різних части мови;
аналізує в навчальній роботі під керівництвом учителя і самостійно слова за будовою;
правильно
вимовляє слова з ненаголошеними голосними
звуками [е], [и];
знає, що таке «орфограма»; знаходить слова з орфограмами, перевіряє їх;
користується орфографічним словником для перевірки написання слів з
ненаголошеними [е], [и], що не перевіряються наголосом;
знає
правило вимовляння дзвінких приголосних
звуків у кінці слова і складу перед глухим і дотримується його в
мовленні;
користується правилом перевірки написання слів із сумнівними
приголосними, що піддаються асиміляції (про[зь]ба, моло[дь]ба, кі[х]ті, ні[х]ті).
утворює нові слова від заданої основи за допомогою префіксів;
пояснює значення префіксів у
словах з опорою на введення їх у словосполучення, речення;
розрізнює в процесі навчальної роботи співзвучні префікси і прийменники (типу без сорому –
безсоромний, на письмі – написаний) на слух і на письмі.
знає і дотримується в
навчальній роботі правила
вимовляння і правопису префіксів роз-,
без- , з-, с-;дотримується правил
правопису слів з апострофом після префіксів, переносу слів із префіксами у
процесі виконання навчальних вправ;
утворює нові слова, що належать до тієї самої частини мови за
допомогою поданих суфіксів (ручка,
рученька, ручище; чорний,
чорнявий, чорненький, чорнющий);
пояснює в навчальній роботі значення, якого надають словам
найуживаніші суфікси, зокрема суфікси зменшення, здрібнілості, пестливості.
|
|||
2.
|
Культура
усного і писемного
мовлення. Культура спілкування.
Практичне засвоєння слів увічливості. Увічливі звертання.
|
10-23
|
||||
Текст
|
||||||
3.
|
Текст. Добирання заголовків до тексту
|
24-28
|
||||
4.
|
Визначення теми, мети текстів різних типів, добирання до них заголовків
|
29-35
|
||||
5.
|
Зв’язок між реченнями в тексті. Частини тексту
|
36-40
|
||||
6.
|
Текст-розповідь. Складання розповіді за малюнками
|
41-46
|
||||
7.
|
Урок розвитку зв’язного
мовлення.
|
|||||
8.
|
Текст-міркування. Його основні частини .
|
47-52
|
||||
9.
|
Спостереження за ознаками художніх, науково-популярних та ділових
текстів .
|
53-56
|
||||
10.
|
Текст-опис.
|
57-59
|
||||
11.
|
Абзац. Поділ тексту на абзаци. План тексту. Складання розповіді за
поданим планом.
|
60-64
|
||||
12.
|
Есе – розмірковування на знайому тему. Складання есе.
|
|||||
13.
|
Особливості текстів-листів. Складання письмових привітань, запрошень.
Правила написання адреси
|
68-74
|
||||
14.
|
Перевірна робота. Списування
|
|||||
Речення
|
||||||
15.
|
Повторення вивченого про
речення. Поділ тексту на речення. Види
речень за метою висловлювання та інтонацією.
|
75-84
|
||||
16.
|
Урок розвитку зв’язного
мовлення.
|
|||||
17.
|
Питальні речення. Побудова питальних речень за змістом розповідних .
|
85-87
|
||||
18.
|
Звертання. Розділові знаки при звертаннях
|
88-92
|
||||
19.
|
Головні і другорядні члени речення
|
93-97
|
||||
20.
|
Закріплення знань про члени речення. Установлення зв’язку слів у
реченні. Побудова речень
|
98-107
|
||||
Слово. Значення слова
|
||||||
21.
|
Слова з прямим і переносним значенням
|
108-111
|
||||
22.
|
Урок розвитку зв’язного
мовлення.
|
|||||
23.
|
Слова, що мають кілька значень. Слова, що звучать і пишуться однаково
|
112-120
|
||||
24.
|
Слова, близькі за значенням (синоніми) .
|
121-125
|
||||
25.
|
Ознайомлення з фразеологізмами
|
126-128
|
||||
26.
|
Слова, протилежні за значенням (антоніми).
|
129-134
|
||||
27.
|
Перевірна робота: диктант
|
|||||
Будова слова
|
||||||
28.
|
Закінчення слова. Основа слова .
|
135-146
|
||||
29.
|
Урок розвитку зв’язного
мовлення.
|
|||||
30.
|
Уявлення про спільнокореневі
слова і корінь слова.
|
376-382 (2 кл)
|
Із 2 класу
|
|||
31.
|
Розпізнавання спільнокореневих
слів, визначення в них спільної частини – кореня.
|
383-387 (2 кл)
|
Із 2 класу
|
|||
32.
|
Практичні вправляння зі
спільнокореневими словами.
|
388-391 (2 кл)
|
Із 2 класу
|
|||
33.
|
Спільнокореневі слова. Корінь
|
152-155
|
||||
34.
|
Розрізнення синонімів, спільнокореневих слів та різних форм одного й
того самого слова
|
156-159
|
||||
35.
|
Розрізнення слів із коренями, що звучать однаково, але мають різне
значення
|
160-163
|
||||
36.
|
Чергування голосних [о], [е] з [і] у коренях слів.
|
164-168
|
||||
37.
|
Чергування приголосних [г], [к], [х] із [ж], [ч], [ш] і [з’], [ц’],
[с’]
|
169-173
|
||||
38.
|
Урок розвитку зв’язного
мовлення. Складання
тексту-міркування «Книга — твій друг, без неї — як без рук»
|
|||||
39.
|
Вимова і правопис слів з ненаголошеними [е], [и] в коренях
|
174-178
|
||||
40.
|
Ненаголошені [е], [и], які перевіряються наголосом. Поняття
«орфограма».
|
179-183
|
||||
41.
|
Вимова та правопис слів із
ненаголошеними [е], [и], що не перевіряються наголосом .
|
184-189
|
||||
42.
|
Тренувальні вправи на перевірку
ненаголошених голосних зміною форми та добором споріднених.
|
408-411(2 кл)
|
Із 2 класу
|
|||
43.
|
Тренувальні вправи на перевірку
ненаголошених голосних зміною форми та добором споріднених.
|
412-415 (2 кл)
|
Із 2 класу
|
|||
44.
|
Перевірна робота: Письмовий переказ
|
|||||
45.
|
Аналіз перевірної роботи. Вимова слів із дзвінкими та глухими
приголосними звуками
|
190-193
|
||||
46.
|
Правильна вимова і правопис слів із дзвінкими приголосними в кінці та
середині слів перед глухими .
|
194-197
|
||||
47.
|
Правило перевірки правопису слів типу просьба, боротьба, кігті, нігті
|
198-204
|
||||
48.
|
Урок розвитку зв’язного
мовлення.
|
|||||
|
|
Повторення правопису слів із дзвінкими приголосними в кінці та
середині слів перед глухими .
|
205-209
|
||||
|
|
Префікс. Словотворча роль префіксів. Перевірна робота. Діалог
|
210-214
|
||||
|
|
Префікси і прийменники . Перевірна
робота. Діалог
|
215-219
|
||||
|
|
Правопис префіксів роз-, без-. Перевірна робота. Діалог
|
220-224
|
||||
|
|
Написання префіксів з- (с-). Перевірна робота. Діалог
|
225-232
|
||||
|
|
Апостроф після префіксів .
|
|||||
|
|
Урок розвитку зв’язного мовлення. Письмовий
переказ тексту за складеним планом
|
|||||
|
|
Перенос слів із префіксами.
|
237-240
|
||||
|
|
Суфікс. Закріплення знань про роль суфіксів у словах
|
241-250
|
||||
|
|
Розбір слів за будовою
|
251-255
|
||||
|
|
Перевірна робота. Перевірка мовних знань і вмінь за темою «Будова слова»
|
|||||
|
|
Аналіз перевірної роботи. Закріплення знань про будову слова
|
|||||
|
|
Збіг однакових приголосних звуків на межі кореня та
суфікса.
|
256-258
|
||||
|
|
Урок розвитку зв’язного мовлення.
|
|||||
ІІ семестр
№ уроку
|
Тема уроку
|
№№ завдань
|
Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів
|
|||
Частини мови
|
Учень/учениця:
ділить на групи слова, які
відповідають на питання різних частин мови (серед них числівників,
прислівників без уживання терміна), які розрізнюються за родом, числом
(іменники, прикметники), стоять у формі того чи іншого часу (дієслова);
будує сполучення зі слів, що є різними
частинами мови, використовуючи службові слова: пішли до лісу; хлопчики
і дівчатка;
розрізнює слова за
родовими і видовими ознаками: птахи: лелеки, зозулі, синиці, горобці; дерева: дуб, клен, яблуня, вишня; кольори: червоний,
фіолетовий, зелений тощо;
Учень/учениця:
відносить до іменників за поставленим питанням що? опредмечені якості, дії (зелень, добро, плавання, напис).
розрізнює і пояснює в процесі навчальної роботи іменники в прямому і
переносному значеннях;
Учень/учениця:
добирає до поданих прикметників
1-3 синоніми та антонім; використовує їх в
усному і писемному мовленні, зокрема в описах;
бере
участь у колективних навчальних вправах
з удосконалення речень, текстів шляхом додавання (добору) прикметників до
іменників;
складає прості загадки про предмети за допомогою прикметників,
що характеризують предмети-відгадки;
змінює прикметники за родами; визначає рід прикметників за закінченням,
поставленим питанням; за родом іменників, з
якими вони зв’язані;
змінює прикметники за числами, вводить їх у речення.
Учень/учениця:
має
уявлення про дієслово як частину мови;
впізнає дієслова в реченні, тексті, ставить до них питання;
пояснює їх значення у мові і
мовленні; зв’язує з іменниками;
добирає до поданого дієслова 1-3 синоніми, антонім; пояснює в навчальній роботі дієслова, вжиті
у переносному значенні;
бере
участь
у колективних навчальних вправах з удосконалення текстів шляхом добору
дієслів-синонімів;
змінює дієслова за часами у формах доконаного і недоконаного
виду (без уживання термінів) за допомогою питань: що робить? що зробить? що робив? що зробив?;
розпізнає часові форми дієслів у тексті;
Учень/учениця:
застосовує правила перевірки
написання слів з ненаголошеними голосними [е], [и] в корені, що перевіряються
наголосом;
користується орфографічним словником для перевірки написання слів з
ненаголошеними [е], [и], що не перевіряються наголосом;
пише слова із дзвінкими
приголосними в кінці слова і в кінці складу перед глухими відповідно до
літературної вимови;
застосовує правило перевірки букв на позначення дзвінких і глухих
звуків, що піддаються уподібненню (молотьба,
просьба, легко, нігті);
дотримується правил правопису префіксів роз-, без-, з- (с-), вживання апострофа після префіксів на
приголосний звук, переносу слів з префіксами, з апострофом після префіксів;
правильно
записує слова зі збігом однакових
приголосних звуків на межі морфем (беззахисний,
осінній) та переносить їх з
рядка в рядок;
записує власні іменники з великої букви;
пише окремо не з дієсловами.
Слова,
значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати: абрикóс, адрéса, áйстра, акваріум, апельси́н, апети́т, асфáльт, вдячний,
велосипéд, вóгнище,
вокзáл,внесок, гармонія,горизóнт, гримі́ти,
депутáт, децимéтр, дирéктор, елéктрика, кипі́ти, кишéня, колекти́в,
комбáйн, коридóр, космонáвт,
крини́ця, минýлий, милосердний,
очерет, пирі́г, приязний, президéнт,
пшени́ця, сантимéтр, секýнда, тривóга, фéрмер, хвили́на, черéмха, черéшня
(40 слів)
|
|||||
|
|
Загальне
уявлення про частини мови. Логічні вправи на розрізнення слів за родовими і
видовими ознаками та за смисловими групами у межах кожної частини мови.
|
259-266
|
||||
|
|
Добір
спільнокореневих слів, які належать до різних частин мови, розрізнення їх за
питаннями, значенням, роллю в реченні та за зв’язками з іншими словами.
|
267-271
|
||||
|
|
Закріплення
вивченого
|
272-275
|
||||
Іменник
|
||||||
|
|
Загальне
поняття про іменник. Іменники, що означають назви істот та неістот.
|
276-279
|
||||
|
|
Урок
розвитку зв’язного мовлення.
|
|||||
|
|
Іменники, що
означають назви істот та неістот. Зв’язок іменників з іншими словами у
реченні.
|
280-283
|
||||
|
|
Власні і
загальні іменники. Велика буква у власних іменниках.
|
284-287
|
||||
|
|
Закріплення
навичок правопису власних і загальних іменників.
|
288-293
|
||||
|
|
Поняття
предметності на прикладах іменників, утворених від прикметників.
|
294-297
|
||||
|
|
Поняття
предметності на прикладах іменників, що означають дії.
|
298-303
|
||||
|
|
Перевірна робота. Диктант
|
|||||
|
|
Урок розвитку зв’язного мовлення.
|
|||||
|
|
Аналіз
перевірної роботи. Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній.
|
304-307
|
||||
|
|
Вправи на визначення роду іменників. Спостереження за родовими
закінченнями іменників.
|
308-312
|
||||
|
|
Змінювання
іменників за числами.
|
313-317
|
||||
|
|
Іменники, які
вживаються тільки в однині чи множині.
|
318-321
|
||||
|
|
Змінювання
іменників за відмінками
|
322-325
|
||||
|
|
Змінювання
іменників за відмінками
|
|||||
|
|
Прийменники й
закінчення як засоби вираження зв’язку між словами в реченні. Роль іменників
у реченні.
|
326-330
|
||||
|
|
Урок розвитку зв’язного мовлення.
|
|||||
|
|
Перевірна робота: Перевірка мовних знань і вмінь за темою «Іменник»
|
|||||
Прикметник
|
||||||
|
|
Аналіз
контрольної роботи. Загальне поняття про прикметник. Значення прикметників у
мовленні.
|
331-335
|
||||
|
|
Зв’язок
прикметників з іменниками.
|
336-345
|
||||
|
|
Змінювання
прикметників за числами у сполученні з іменниками.
|
346-350
|
||||
|
|
Закріплення
вміння змінювати прикметники за числами, ставити питання до прикметника,
редагувати текст.
|
351-355
|
||||
|
|
Урок розвитку зв’язного мовлення.
|
|||||
|
|
Змінювання
прикметників за родами. Родові закінчення прикметників.
|
356-359
|
||||
|
|
Визначення роду
і числа прикметників за іменниками. Прикметники-антоніми.
|
360-369
|
||||
|
|
Закріплення
вивченого. Повний аналіз прикметника як частини мови.
|
365-369
|
||||
|
|
Вживання
прикметників у прямому і переносному значеннях.
|
369-373
|
||||
|
|
Спостереження
за роллю прикметників у загадках. Закріплення вивченого.
|
374-378
|
||||
|
|
Вправи на
засвоєння різних форм прикметників у сполученні з іменниками.
|
379-383
|
||||
|
|
Закріплення й
узагальнення знань про прикметник.
|
384-387
|
||||
|
|
Урок розвитку зв’язного мовлення.
|
|||||
|
|
Перевірна робота: Списування. Самостійна робота за темою «Прикметник»
|
|||||
Дієслово
|
||||||
|
|
Аналіз
перевірної роботи. Загальне поняття про дієслово. Зв’язок дієслова з
іменником у реченні.
|
388-391
|
||||
|
|
Спостереження
за роллю дієслів у реченнях і текстах.
|
392-394
|
||||
|
|
Спостереження
за роллю дієслів у реченнях і текстах.
|
395-398
|
||||
|
|
Дієслова-синоніми.
|
399-403
|
||||
|
|
Дієслова-антоніми.
|
404-407
|
||||
|
|
Урок розвитку зв’язного мовлення.
|
|||||
|
|
Закріплення
вивченого.
|
408-412
|
||||
|
|
Закріплення
вивченого .
|
413-417
|
||||
|
|
Перевірна робота. Диктант
|
|||||
|
|
Аналіз контрольної
роботи. Змінювання дієслів за часами.
|
418-422
|
||||
|
|
Розрізнення
часових форм дієслів.
|
423-426
|
||||
|
|
Дієслова
завершеної і незавершеної дії.
|
427-431
|
||||
|
|
Урок розвитку зв’язного мовлення.
|
|||||
|
|
Закріплення
знань і вмінь про часові форми дієслова.
|
432-436
|
||||
|
|
Закріплення
вивченого.
|
437-440
|
||||
|
|
Написання не з дієсловами.
|
441-445
|
||||
|
|
Закріплення
знань і вмінь з теми.
|
446-449
|
||||
|
|
Перевірна робота. Перевірка мовних знань і вмінь за темою «Дієслово»
|
|||||
|
|
Аналіз
контрольної роботи. Повторення вивченого протягом року.
|
450-456
|
||||
|
|
Повторення
вивченого протягом року.
|
457-461
|
||||
|
|
Повторення
вивченого протягом року.
|
462-466
|
||||
|
|
Повторення
вивченого протягом року.
|
467-470
|
||||
Календарно-тематичне планування
4 клас
за оновленою програмою (2016 р)
119 годин
І семестр – 64 години (4 години на тиждень)
ІІ семестр – 55 годин (3 години на тиждень), або
3,5 години на тиждень, з них (0,5+0,5)один
раз на тиждень УРЗМ
(за підручником:
Вашуленко М. С., Мельничайко О. І., Васильківська Н. А.Українська мова. Підруч. для 4 кл. –
К.: Видавничий дім «Освіта», 2015)
№ уроку
|
Тема уроку
|
№№ завдань
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
Примітка
|
||||
Мова
і мовлення
|
||||||||
Мова – безсмертний скарб народу.
|
1-7
|
Учень/учениця:
пояснює значення мови
в житті народу; упізнає старі й нові слова в наукових і художніх текстах;
знає основні
ознаки культури усного і писемного мовлення; володіє лексичними
засобами її вираження з огляду на ситуацію та учасників спілкування
знаходить у тексті
зачин, основну частину, кінцівку (завершення);
самостійно формулює тему і мету (основну думку) тексту; добирає заголовок, який відповідає темі або основній думці тексту;
виявляє в тексті
слова, які містять важливі відомості тексту;
зв’язує два речення
за допомогою особових займенників (він, цей, такий у різних родах і числах), слів тоді, спочатку, потім, по-перше, по-друге, нарешті тощо;
ділить текст на
частини за поданим планом і самостійно у процесі навчальної роботи;
записує кожну частину
тексту з абзацу;
аналізує в навчальній
роботі тексти-міркування; виявляє в
текстах-міркуваннях твердження, доказ та висновок; будує в навчальній
роботі тексти-міркування; бере участь у їх
удосконаленні;
робить спробу написати замітку до класної (шкільної) стінгазети; пише лист,
адресований близькій людині, ровеснику
|
||||||
Збагачення мови новими словами
|
8-11
|
|||||||
Культура спілкування.
|
12-17
|
|||||||
Текст
|
||||||||
Закріплення
поняття про будову тексту. Тема і мета висловлювання.
Заголовок.
|
18-20
|
|||||||
Слова,
найважливіші для висловлювання думки в
реченні,
тексті.
|
21-24
|
|||||||
Засоби зв’язку речень у тексті.
|
25-28
|
|||||||
Поділ тексту
на частини. Складання плану.
Спостереження за роллю абзаців у тексті.
|
29-32
|
|||||||
Урок розвитку мовлення
|
||||||||
Особливості змісту та побудови тексту-міркування.
|
33-36
|
|||||||
Особливості текстів-описів. Мета цих текстів.
|
37-41
|
|||||||
Порівняння
художнього і науково-популярного
описів.
|
42-45
|
|||||||
Замітка до газети.
|
46-49
|
|||||||
Власне висловлювання. Побудова есе.
|
||||||||
Узагальнення знань і вмінь за розділом «Текст»
|
||||||||
Перевірна робота. Контрольне списування.
|
||||||||
Речення
|
||||||||
Аналіз
перевірної роботи. Узагальнення вивченого
Про види
речень за метою висловлювання та
інтонацією.
|
50-52
|
|||||||
Основа речення. Зв’язок слів у реченні.
|
54-57
|
|||||||
Урок розвитку зв’язного мовлення.
|
||||||||
Установлення
зв’язків між словами в реченні. Скла-
дання речень за схемами.
|
58-62
|
|||||||
Поняття про
однорідні члени речення. Головні і
другорядні
члени речення. Кома при однорідних
членах речення.
|
63-65
|
|||||||
Поєднання
однорідних членів речення за допомогою
інтонації,
сполучників. Інтонація перелічування
і протиставлення.
|
66-69
|
|||||||
Складання
речень з однорідними членами. Поширен-
ня їх
залежними словами. Граматичні питання
до однорідних членів речення.
|
70-73
|
|||||||
Перевірна робота: Диктант
№ 1
|
||||||||
Аналіз
результатів контрольної роботи. Повторення
вивченого
|
||||||||
Слово. Значення слова. Частини
мови
|
||||||||
Слово. Значення слова
|
74-78
|
|||||||
Значущі
частини слова. Розрізнення спільнокореневих
слів і форм одного й того самого слова
|
79-83
|
|||||||
Спостереження
за словами, що належать до різних
частин мови, та службовими словами.
|
84-86
|
|||||||
Урок
розвитку зв’язного мовлення.
|
||||||||
Іменник
|
||||||||
Повторення
вивченого про іменник як частину мови.
|
87-91
|
|||||||
Іменники-синоніми,
іменники-антоніми. Однозначні
і
багатозначні іменники. Пряме і переносне
значення іменників.
|
92-96
|
|||||||
Рід і число іменників.
|
97-99
|
|||||||
Відмінювання
іменників. Початкова форма
іменника
|
100-106
|
|||||||
Відмінювання
іменників. Початкова форма
іменника
|
||||||||
Розрізнення
відмінків іменників з однаковими
закінченнями.
|
107-110
|
|||||||
Чергування
кінцевих приголосних основи в
іменниках
різного роду в давальному і місцевому
відмінках.
|
111-115
|
|||||||
Урок
розвитку зв’язного мовлення.
|
||||||||
Чергування
голосних у коренях іменників жіночо-
го та чоловічого роду в однині.
|
116-120
|
|||||||
Контрольна робота: письмовий переказ
|
||||||||
Аналіз
контрольної роботи
Практичні вправи на закріплення вивченого матеріалу
|
||||||||
Правопис
закінчень іменників жіночого роду на
– а (– я) в родовому відмінку
однини.
|
121-124
|
|||||||
Правопис
закінчень іменників чоловічого роду в
родовому відмінку однини (листка, лісу).
|
125-128
|
|||||||
Правопис
закінчень іменників чоловічого та жіночого
роду в орудному відмінку однини.
|
129-133
|
|||||||
Правопис іменників жіночого роду з
основою на приголосний в орудному відмінку однини
|
||||||||
Правопис
закінчень іменників чоловічого роду на
– р в орудному відмінку однини.
|
134-136
|
|||||||
Правопис
закінчень іменників чоловічого роду в
давальному і місцевому відмінках однини.
|
137- 140
|
|||||||
Правопис закінчень іменників у множині.
|
141-146
|
|||||||
Урок
розвитку зв’язного мовлення.
|
||||||||
Уживання
іменників з прийменниками в різних
відмінках.
|
147-150
|
|||||||
Контрольна робота: Перевірка
знань з мови
(«Іменник»)
|
||||||||
Аналіз
результатів контрольної роботи. Повторення
вивченого
|
||||||||
Виконання
вправ із підручника та із зошитів для
оцінювання навчальних досягнень й з підготовки до ДПА
|
||||||||
Прикметник
|
||||||||
Повторення вивченого про прикметник як частину мови
|
151-154
|
|||||||
Немає коментарів:
Дописати коментар